А вот и я, наркоман комик в полном расцвете сил. Итак, господа и дамы, начнем с самого начала. Однажды, гуляя в парке, я наткнулась на парня, который торговал закладками, недалеко от гидры, где выращивали легендарную закладку на гидропонике. Да, мэн, это было нечто потрясающее!
Без раздумий, я решила купить немного закладок и попробовать на себе, что это такое. Что, я что-то слышала о последствиях и опасностях? Какие опасности, чувак? Жизнь одна и черт с ней, если потом зашмаляться.
Так что, я закупилась у ребят из спецназа и сгоняла домой, чтобы вдыхать их наштампованный кайф. О, глупая я! Но тогда я не думала ни о чем, кроме как попробовать это всё дело на себе. Вспоминаю, как я открыла боинг, положила пару ускорителей на мелкую чернушку и вздохнула. В тот момент время остановилось, и я поняла, что попала в нечто большее, чем думала.
Знаете, мемасы не шутили, когда обозначили эффект кокаина как "чувствовать себя 100 баксов в джинсах". Моя голова начала кружиться, я почувствовала себя на вершине мира! Правда, я уже начинала бояться, что чернушка мне на шкуру упадет, но это была лишь маленькая отсебятинка на фоне такого самоуверенного состояния.
Через некоторое время я осознала, что не могу так долго вдыхать и вдыхать, и пора бы на колеса перейти. Колеса - это такая закладка, но в виде таблетки. Если честно, колеса не сравнить с гидропоникой, но они тоже могут поднять тебя в облака. Хотя, могу сказать, что в моем случае, эти колеса стали больше ускорителем, чем закладкой.
Так я и жил, на своих закладках и колесах, пока в один чудесный день не решился попробовать себя волонтером. Да, ман, я стал волонтером! Многие меня не поняли и считали, что я зашмалялся слишком сильно, но в моей жизни не было ничего невозможного! Однако, когда я рассказывал о своих приключениях, то видел, как у людей на лицах появляются вопросительные морщины. Ну и норм, мэн. Мне было пофиг на их мнение!
Однажды я попал в волонтерский клуб, где нам дали задание поддерживать и ухаживать за бездомными собачками. Вот тут, ман, начались штуки! Я начал вынашивать планы, как бы устроить волшебный коктейль из закладок и колес. Причем, я делал это так аккуратно, что никто даже не подозревал, чем я вдыхаю воздух, в обществах беспечных людей.Ох, господа и дамы, это было жесткое время! Я чувствовал себя как наркоман-супергерой. За день я успевал вдыхать на полную катушку и одновременно ухаживать за собачками. Мне казалось, что я стал непобедимым, словно супермен нашего времени. Конечно, на самом деле, это была чистой воды иллюзия, вызванная моими обмороками и кайфом от ускорителя.
А вот и конец моей истории, друзья. Мои друзья, которые были рядом на протяжении всего времени, решили забрать меня из этого ада и помогли мне отказаться от вдыхания и закладок. Лучше закладайте свою энергию в полезные дела и помощь другим. Это настоящая сила и настоящая жизнь, друзья.
Ну что, парни, надеюсь, что моя история вас раскачала и открыла глаза на то, как важно правильно распоряжаться своей жизнью. До новых встреч, и помните, всегда выбирайте путь света, а не боинги и закладки! Покедова, друзья! Уважаемый ко всем, наркоман комик - я отбой!

Отже, страшний наркоман, я, вирішив віддатися всій справі цього світу - натуральному кокаїну. Все почалось тим, що колега із роботи розповів мені про закладки, де можна придбати якісну річ. Біла кристалічна речовина, про яку всі так багато говорять - це була моя наступна мета.
Одного сонячного дня я знайшов контакт на пацана, який займався розподілом закладок. Він вже зарання знаходився в стані плющиту, а я йому тільки допоміг. Він вивів мене на притон, де ми домовились про угоду. Мене перетинало від хвилювання, проте я був рішучим - кокаїн мав стати моїм відрою щастя.
Зустрічалися ми в темному переулочку, серед шумного міського таракана. Я знав, що ризикую, але дурний горішок як завжди перемагав у раціональному мисленні. Я видивлявся на всі боки, стараючись не привертати зайву увагу, коли раптом, я побачив його - мого нового дилера. Він був не старший за 20 років, з кепкою на голові і шортах, які здавались мені незручними в цій погожій погоді.
Потиснувши один одному руки, ми швидко здійснили обмін - кеш проти пакетика з тим дивовижним білим порошком. Мені не хватало слів, аби описати своє щастя. Я вже думав, що кокаїн - це просто міф, але тепер я мав його в своїх руках.
Повернувшись додому, я вирішив не марнувати часу і заліз в онлайн-пошук, щоб знайти виставку картин у нашому місті. Шукаючи, я натрапив на подію, яка мене зацікавила - виставка сучасного мистецтва з усіх куточків світу. Я ось так подумав: чому б не залізти на цю виставку на плющиті, щоб отримати незабутні враження?
Вечір наближався, і я вже підготувався до свого заходу. Позбувшись всіх речей, що могли сповідати мої таємниці, я направився до центру, де проходила виставка. Вхід на неї виявився крутим - маса художників, фотографів та модних пацанів і сучок. Там швальні шматки мистецтва були представлені на публічний огляд, я любив кожен миттєвість у цьому помешканні.
Зашовши у зал, я повний заглибився у справу. Мої очі впилися на одну картину, яка змусила мене затриматися. Фарби на полотні гріли мою душу і розсіяли тінь наркотичного опьяніння. Я все випивав кожен крок митця, він був такий гений! Він зміг передати неймовірні почуття через холодний фарби, і це плющило мене до глузду.
На виставці царила особлива атмосфера, наповнена розумом і смаком. Я був самим центром уваги, бо шевелився як під впливом кокаїну. Усі розмови про мистецтво, стилі та тенденції були шаленими наркоманськими запасами, які впивалися партіями дагги. Ми просто залізли на хвилю таланту і чарування.
Минув тривалий час, але я все ще перебував у своєму кокаїновому екстазі. Мій розум заповнився дивовижними образами, що залишилися в моїй пам'яті назавжди. Було два слова, які описували мої враження - зашло і шмалить! Виставка показала мені світ, про який я давно мріяв, де кожен фарбує свої мрії на полотні життя.
Мой дилер і видал мені найкращу закладку в моєму житті. Вона відкрила для мене нові горизонти, де культура, мистецтво і наркотики переплітаються в одному танці. Брешу, який наркоман хотів би кутити? А я вже не міг припинити. На виході з виставки, я зустрів свого кума - бідолашного лоха, який повірив в ту ж свиню, що й я. Він також вдався на цю виставку і не знав, що його вже чекає. Я розповів йому про свої враження та показав йому свої закладки - виявився він не менш здивований.
Ми з ним втратили рахунок годинам, що стояли біля виставки. Задоволений своїм вечором, ми вирішили закінчити його вже на природі. Друзі, дізнайтесь на свою свою шию - кутити з наркоманом на вулиці під яскравою зірками неймовірний досвід!
Так закінчився мій день, повний пригод і вражень. Я купив закладки і відвідав виставку, але, поки що, моє життя затоплене натуральними ейфоріями і бездумними кутками. Хочете підсумувати все це свято? Це я запрошую вас в світ майбутніх переживань!